Опубликовал | 06.03.2014 в 15:13

Політтехнологія забовтування

5 березня 2014 року на запрошення Сергія Мінька сесійна зала міської ради була заповнена громадськими активістами міста Мелітополя. Відбулась Координаційна рада (далі – КР) „Громадського активу Мелітополя”, на якій була презентована структура, мета та завдання КР. Це вже не перша спроба міської влади тісного співробітництва з громадою міста. Пригадую, так починали Сичьов, Єфименко та Вальтер. Результатів діяльності такої співпраці годі й шукати. Безпліддя очікує і цю Раду. Причин так думати є більш ніж достатньо. І яка головніша важко визначити. Представлені в місті партійні та громадські організації мають широку палітру, а якщо додати громадських активістів, то про плідну співпрацю годі й мріяти.
Найбільш бурхливо обговорювалось питання обрання персонального складу робочого органу. До КР включені: депутат облради Шанін, міські депутати Дубиніна та Тимофеєв, від громадськості – Евген Бабенко, Сергій Ващаєв, Олександр Грибов, Валентина Ермак, Сергій Кізілов, Лариса Лиган, Галина Мирошниченко, Андрій Помбухчий, Сергій Селезньов, Ірина Синделі, Наталія Скворцова, Валентин Смірнов, Віталій Співачук, Олександр Тищенко, Микола Топалов, Іван Ткач. Очолив Раду Сергій Мінько – секретар міськради.
Склад координаційного колегіально-консультативного органу не відобразив, да і не міг, всю різноманітність поглядів присутніх.
Тут слід відзначити, що призвідцем виникнення КР стали політичні процеси в державі, які загострились через зловживання владою та не вирішення щоденних потреб людини. Лише в незначній мірі це сталося через обрання нового секретаря міськради. Тож, і вибудовувати підходи у формуванні стосунків з громадським активом слід з урахуванням професійної складової. Поєднати людей з різними ідеологіями та світоглядом можливо лише у вузькому колі проблем. Широта призведе до виникнення політичного протистояння і конфлікту. І на цьому КР припинить своє існування.
Сьогодні перед Україною стоїть виклик збереження соборності, цілісності та державної незалежності, а також протистояння збройній агресії. Ставлення до цього поділяє мелітопольців. Тому, на мою думку, першочергово, необхідно шукати тут шляхи порозуміння. Потім буде інший виклик, буде інша конфігурація.
Очікувана активність новоспечених громадських активістів та осіб, просякнутих нафталіном, виявилась серед організаторів проросійського маршу та загонів „самооборони Мелітополя”. Вони раніше продекламували невизнання легітимності державних органів влади, вносять деструктив: скидають українські прапори та чіпляють замість них російські, а зараз увійшли до КР, щоб при нагоді перебрати владу до рук. Поза як спроба захоплення влади 2 березня провалилась.
Представники депутатського корпусу, які ще вчора відправляли „тітушок” до Києва, перешкоджали роботі громадським активістам, не чули голосу громади, сьогодні прагнуть перехопити ініціативу: забовтати, випустити пару неконтрольованої активності та прибрати місто до рук.
Проблеми життєдіяльності міста відомі здавна. І вирішення їх, в першу чергу, лежить в професійно-компетентнісній площині. Старі кадри збережуть вже відпрацьовані схеми розкрадання міського бюджету та майна. Без перезавантаження влади покращень не буде. В управлінні містом потрібні нові обличчя, але не нарцис з трикольором. З новим секретарем міськради це можливо. Тепер стоїть питання: Чи погодиться з цим депутатський корпус? (Який, до речі, сформований зовсім під інші завдання).
Координаційна Рада – це забава для політиканів з чужоземним душком та перефарбованих лисів, її правовий статус нікчемний.

А ещё, эту заметку можно опубликовать в соц. сети: Опубликовать в twitter.com          

Возможно, будет интересно:

Куда исчезает мелитопольская земля?

7 на 8, или Что по сути обещают кандидаты

Не отбирайте у людей больницу!

Куда бегут мелитопольские судьи? И от кого?

Почему я приду на выборы 25-го мая?

Извините, но обсуждение на данный момент закрыто.